Дізнайтеся про мікрофони

Частотна характеристика: Діапазон частот, які мікрофон може точно вловлювати. Людський слух: 20 Гц - 20 кГц. Для більшості мікрофонів: 50 Гц - 15 кГц достатньо для голосу. Співвідношення сигнал/шум (SNR): Різниця між бажаним аудіо (сигналом) та фоновим шумом. Чим вище, тим краще. 70 дБ – добре, 80 дБ – відмінно. Чутливість: Який рівень вихідного сигналу видає мікрофон для заданого звукового тиску. Висока чутливість = гучніший вихідний сигнал, вловлює тихі звуки та шум приміщення. Низька чутливість = потребує більшого посилення, але менш чутливий до шуму. Максимальний рівень звукового тиску (SPL): Найгучніший звук, який може впоратися мікрофон до спотворення. 120 дБ SPL справляється з нормальною мовою/співом. 130 дБ потрібно для гучних інструментів або крику. Імпеданс: Електричний опір мікрофона. Низький імпеданс (150-600 Ом) є професійним стандартом, дозволяє використовувати довгі кабелі. Високий імпеданс (10 кОм) призначений лише для коротких кабелів. Ефект близькості: Підсилення басів при підключенні ближче до кардіоїдних/спрямованих мікрофонів. Використовуйте для ефекту "радіоголосу" або уникайте його, дотримуючись дистанції. Власний шум: Рівень електричного шуму, що генерується самим мікрофоном. Нижче – краще. Менше 15 дБА – дуже тихо.

Діаграма спрямованості показує, з яких напрямків мікрофон вловлює звук. Кардіоїдна (у формі серця): Вловлює звук спереду, відхиляє звук ззаду. Найпоширеніша діаграма спрямованості. Чудово підходить для ізоляції одного джерела та зменшення шуму в приміщенні. Ідеально підходить для вокалу, подкастингу, потокового передавання. Всеспрямована (всі напрямки): Рівномірно вловлює звук з усіх напрямків. Природний звук, вловлює атмосферу приміщення. Добре підходить для запису груп, тону приміщення або природних акустичних просторів. Двоспрямована/Вісімка: Вловлює звук спереду та ззаду, відхиляє звук з боків. Ідеально підходить для інтерв'ю з двома особами, запису звуку та його відбиття в приміщенні або стереозапису з середньої частини. Суперкардіоїдна/Гіперкардіоїдна: Жорсткіший звукозапис, ніж у кардіоїдної, з малим заднім пелюстком. Краще придушення шуму приміщення та бічних звуків. Поширений у трансляціях та живому звукозаписі. Вибір правильної діаграми спрямованості зменшує небажаний шум та покращує якість запису.

Мікрофон – це перетворювач, який перетворює звукові хвилі (акустичну енергію) на електричні сигнали. Коли ви розмовляєте або створюєте звук, молекули повітря вібрують, створюючи хвилі тиску. Діафрагма мікрофона рухається у відповідь на ці зміни тиску, і цей рух перетворюється на електричний сигнал, який можна записати, посилити або передати. Основний принцип застосовується до всіх мікрофонів, хоча метод перетворення залежить від типу. Розуміння того, як працює ваш мікрофон, допоможе вам отримати кращу якість звуку.

Мікрофон — це пристрій, який перетворює звукові хвилі на електричні сигнали. Він працює за допомогою діафрагми, яка вібрує, коли на неї потрапляють звукові хвилі, і ці коливання перетворюються на електричний сигнал, який можна посилити, записати або передати.

Частота дискретизації – це кількість разів на секунду, коли вимірюється аудіо. Звичайні частоти – 44,1 кГц (якість CD), 48 кГц (стандарт відео) та 96 кГц (висока роздільна здатність). Вищі частоти дискретизації дозволяють захопити більше деталей, але створюють файли більшого розміру. Для більшості випадків 48 кГц є чудовим варіантом.

Динамічні мікрофони використовують діафрагму, прикріплену до котушки з дроту, підвішеної в магнітному полі. Звукові хвилі рухають діафрагму та котушку, генеруючи електричний струм. Вони міцні, не потребують живлення та добре справляються з гучними звуками. Чудово підходять для живих виступів, подкастингу та гри на барабанах. Конденсаторні мікрофони використовують тонку провідну діафрагму, розміщену близько до металевої задньої пластини, утворюючи конденсатор. Звукові хвилі змінюють відстань між пластинами, змінюючи ємність та створюючи електричний сигнал. Вони потребують фантомного живлення (48 В), є чутливішими, захоплюють більше деталей та ідеально підходять для студійного вокалу, акустичних інструментів та високоякісних записів. Оберіть динамічні для довговічності та гучних джерел, конденсаторні для деталей та тихих джерел.

USB-мікрофони мають вбудований аналого-цифровий перетворювач і передпідсилювач. Вони підключаються безпосередньо до USB-порту вашого комп'ютера та одразу розпізнаються. Ідеально підходять для подкастингу, потокового передавання, відеодзвінків та домашнього запису. Вони прості, доступні та портативні. Однак вони обмежені одним мікрофоном на USB-порт і мають менший потенціал для оновлення. XLR-мікрофони – це професійні аналогові мікрофони, які потребують аудіоінтерфейсу або мікшера. З'єднання XLR є збалансованим (зменшує перешкоди) та забезпечує кращу якість звуку, більшу гнучкість і професійні функції. Ви можете використовувати кілька мікрофонів одночасно, оновлювати передпідсилювачі окремо та мати більше контролю над своїм аудіоланцюгом. Вони є стандартними в професійних студіях, живому озвучуванні та трансляціях. Початківцям: почніть з USB. Професіоналам або серйозним любителям: інвестуйте в XLR.

Динамічні мікрофони використовують електромагнітну індукцію для перетворення звуку на електричні сигнали. Вони довговічні, добре справляються з високими рівнями звукового тиску та не потребують зовнішнього живлення. Зазвичай використовуються для живих виступів та запису гучних інструментів.

Конденсаторні мікрофони використовують конденсатор для перетворення акустичної енергії в електричну. Вони потребують фантомного живлення (зазвичай 48 В) і є чутливішими, ніж динамічні мікрофони, що робить їх ідеальними для студійного запису вокалу та акустичних інструментів.

Правильне розміщення мікрофона значно покращує якість звуку: Відстань: 15-30 см для розмови, 30-60 см для співу. Ближче = більше басів (ефект близькості), більше звуків рота. Далі = більш природний, але вловлює шум у приміщенні. Кут: Трохи поза осью (спрямований на ваш рот, але не безпосередньо) зменшує вибухові звуки (звуки P та B) та шипіння (звуки S). Висота: Розташування на рівні рота/носа. Вище або нижче змінює тон. Обробка кімнати: Записуйте подалі від стін (90 см), щоб зменшити відбиття. Розташування в кутку посилює баси. Використовуйте штори, ковдри або пінопласт, щоб приглушити відбиття. Поп-фільтр: 5-7,5 см від мікрофона, щоб зменшити вибухові звуки без впливу на тон. Амортизаційне кріплення: Зменшує вібрації від столу, клавіатури або підлоги. Тестуйте різні положення під час моніторингу та знайдіть те, що найкраще звучить для вашого голосу та оточення.

Ваше середовище для запису має таке ж значення, як і ваш мікрофон. Акустика приміщення: - Тверді поверхні (стіни, підлога, вікна) відбивають звук, спричиняючи луну та реверберацію - М'які поверхні (штори, килими, меблі, ковдри) поглинають звук - Ідеально: Поєднання поглинання та дифузії для природного звуку - Проблема: Паралельні стіни створюють стоячі хвилі та тремтіння луни Швидкі покращення: 1. Записуйте в найменшій можливій кімнаті (менше реверберації) 2. Додайте м'які меблі: дивани, штори, килимки, книжкові полиці 3. Повісьте ковдри або товсті штори на стіни 4. Записуйте в шафі, повній одягу (кабіна з природним звуком!) 5. Створіть фільтр відбиття за мікрофоном за допомогою поролону або ковдр 6. Розташовуйтесь подалі від паралельних стін (принаймні 3 фути) Джерела шуму, які потрібно усунути: - Вентилятори комп'ютера: перемістіть комп'ютер подалі, використовуйте тихий ПК або ізоляційну кабіну - Кондиціонування повітря/опалення: вимикайте під час запису - Гудіння холодильника: записуйте подалі від кухні - Шум транспорту: записуйте в тихі години, зачиняйте вікна - Луна в кімнаті: додайте поглинання (див. вище) - Електричні перешкоди: тримайте мікрофон подалі від адаптерів живлення, моніторів, світлодіодних ламп Порада професіонала: запишіть кілька секунд тиші, щоб зафіксувати свій звук "тон кімнати" – корисно для зменшення шуму під час монтажу. Бюджетні рішення перевершують дорогі мікрофони в необроблених кімнатах!

Правильна техніка використання мікрофона значно покращує ваш звук: Контроль відстані: - Звичайна мова: 15-25 см - Тихий спів: 20-30 см - Гучний спів: 25-40 см - Крики/зверскіт: 30-60 см. Робота з ефектом близькості: - Підійдіть ближче для більшого баса/теплоти (голос на радіо) - Відійдіть для більш природного, збалансованого тону - Використовуйте відстань, щоб додати динаміки виступу. Контроль вибухових звуків (звуки P, B, T): - Використовуйте поп-фільтр на відстані 5-7,5 см від мікрофона - Розташуйте мікрофон трохи вище або збоку від рота - Трохи поверніть голову під час гучних вибухових звуків - Розробіть техніку природного пом'якшення вибухових звуків. Зменшення шиплячих звуків (різких звуків S): - Направте мікрофон на рот, а не прямо в центр - Розташуйте трохи нижче рота, спрямований вгору - Трохи відійдіть для яскравих/шиплячих голосів - За потреби використовуйте плагін Deesser у публікації. Послідовність: - Позначте відстань за допомогою стрічки або візуального орієнтира - Зберігайте той самий кут і положення - Використовуйте навушники для контролю себе - Використовуйте амортизатор, щоб запобігти шуму, що виникає під час обробки. Рух: - Залишайтеся відносно нерухомими (використовуйте амортизатори). (кріплення для невеликих рухів) - Для музики: Підійдіть ближче на тихих частинах, відійдіть на гучних - Для розмовної мови: Підтримуйте постійну дистанцію Положення руки: - Ніколи не тримайте мікрофон чашечкою та не закривайте його (змінює тон, викликає зворотний зв'язок) - Тримайте за корпус, не біля решітки - Для ручного носіння: Міцно тримайте, але не стискайте Практика веде до досконалості - записуйте себе та експериментуйте!

Правильне розташування мікрофона суттєво впливає на якість звуку. Для голосового зв'язку: розташуйте його на відстані 15-30 см від рота, трохи не в межах осі, щоб зменшити вибухові звуки. Уникайте наведення мікрофона безпосередньо на рот. Тримайте подалі від вентиляторів комп'ютера та кондиціонерів.

Систематичний підхід до діагностики та виправлення проблем зі звуком: Проблема: Слабкий або бляшаний звук - Занадто далеко від мікрофона або поза оссю - Неправильно обрана полярна діаграма - Відбиття та реверберація в приміщенні - Виправлення: Перемістіться ближче, розташуйте на осі, додайте обробку приміщення Проблема: Каламутний або гучний звук - Занадто близько до мікрофона (ефект близькості) - Погана акустика приміщення (накопичення басів у кутах) - Виправлення: Відійдіть на 5-10 см, відійдіть від кутів Проблема: Різкий або пронизливий звук - Занадто багато високих частот (сибілянти) - Мікрофон спрямований безпосередньо в рот - Дешевий мікрофон без належної частотної характеристики - Виправлення: Змініть кут мікрофона трохи поза оссю, використовуйте поп-фільтр, еквалайзер у пост-підсилювачі Проблема: Шумний/шиплячий запис - Занадто високий коефіцієнт підсилення, підсилення рівня шуму - Електричні перешкоди - Якість мікрофонного передпідсилювача - Виправлення: Зменште коефіцієнт підсилення та говоріть голосніше, відійдіть від електричних пристроїв, оновіть інтерфейс Проблема: Приглушений звук - Занадто сильне поглинання/демпфування - Мікрофон заблокований - Низька якість мікрофона - Виправлення: Видаліть надмірне демпфування, перевірте розташування мікрофона, оновіть обладнання Проблема: Відлуння або реверберація - Кімната занадто відбиває звук - Занадто далеко від мікрофона - Виправлення: Додати м'які меблі, записувати ближче, використовувати фільтр відбиття Проблема: Спотворення - Занадто високий рівень підсилення/вхідного сигналу (обрізання) - Говорити занадто голосно/занадто близько - Виправлення: Зменшити підсилення, вимкнути мікрофон, говорити тихіше Систематично тестувати: Змінювати по одній змінній за раз, записувати семпли, порівнювати результати.

Регулювання посилення – це процес встановлення правильного рівня запису в кожній точці вашого аудіоланцюжка для підтримки якості та уникнення спотворень. Мета: Записуйте якомога голосніше без кліппінгу (спотворення). Кроки для правильного регулювання посилення: 1. Почніть з регулювання рівня посилення/вхідного сигналу на інтерфейсі або мікшері 2. Говоріть або співайте на своєму звичайному найгучнішому рівні 3. Відрегулюйте посилення так, щоб піки досягали від -12 до -6 дБ (жовтий на індикаторах) 4. Ніколи не допускайте досягнення 0 дБ (червоний) – це призводить до цифрового кліппінгу (постійного спотворення) 5. Якщо занадто тихо, збільште посилення. Якщо кліппінг, зменште посилення. Чому б не записувати на максимумі? - Немає запасу потужності для несподіваних гучних моментів - Ризик кліппінгу - Менша гнучкість під час редагування Чому б не записувати занадто тихо? - Потрібно підвищити рівень під час редагування, що збільшує рівень шуму - Погане співвідношення сигнал/шум - Втрата динамічної інформації Цільові рівні: - Мова/Подкаст: від -12 до -6 дБ пік - Вокал: від -18 до -12 дБ пік - Музика/Джерела гучності: від -6 до -3 дБ пік Для найкращих результатів контролюйте за допомогою індикаторів пікового та середньоквадратичного значень. Завжди залишайте простір над головою!

Фантомне живлення – це метод подачі постійної напруги (зазвичай 48 В) до конденсаторних мікрофонів через той самий кабель XLR, що передає аудіо. Його називають «фантомним», тому що воно невидиме для пристроїв, яким воно не потрібне – динамічні мікрофони безпечно ігнорують його. Чому воно потрібне: Конденсаторним мікрофонам потрібне живлення для: - Зарядки пластин конденсатора - Живлення внутрішнього передпідсилювача - Підтримки напруги поляризації Як це працює: 48 В порівну подається на контакти 2 та 3 кабелю XLR, причому контакт 1 (земля) є зворотним. Збалансовані аудіосигнали не змінюються, оскільки вони є диференціальними. Звідки береться: - Аудіоінтерфейси (більшість мають кнопку фантомного живлення 48 В) - Мікшерні пульти - Спеціальні блоки фантомного живлення Важливі примітки: - Завжди вмикайте фантомне живлення ПЕРЕД підключенням мікрофона та вимикайте ПЕРЕД відключенням - Не пошкодить динамічні мікрофони, але може пошкодити стрічкові мікрофони - перевірте перед увімкненням - Світлодіодний індикатор показує, коли фантомне живлення активне - Деякі USB-мікрофони мають вбудоване фантомне живлення та не потребують зовнішнього живлення 48 В. Немає фантомного живлення = немає звуку від конденсаторних мікрофонів.

Частота дискретизації (вимірюється в Гц або кГц) – це кількість разів на секунду, коли вимірюється звук. - 44,1 кГц (якість CD): 44 100 семплів за секунду. Захоплює частоти до 22 кГц (межа людського слуху). Стандарт для музики. - 48 кГц (професійне відео): Стандарт для кіно, телебачення, відеовиробництва. - 96 кГц або 192 кГц (висока роздільна здатність): Захоплює ультразвукові частоти, забезпечує більший запас для редагування. Більші файли, мінімальна чутна різниця. Бітова глибина визначає динамічний діапазон (різниця між найтихішим і найгучнішим звуками): - 16 біт: динамічний діапазон 96 дБ. Якість CD, добре підходить для остаточного розповсюдження. - 24 біт: динамічний діапазон 144 дБ. Студійний стандарт, більший запас для запису та редагування. Зменшує шум квантування. - 32-бітний float: практично необмежений динамічний діапазон, неможливо кліпнути. Ідеально підходить для польового запису та безпеки. Для більшості цілей ідеально підходить 48 кГц / 24 біт. Вищі налаштування створюють більші файли з мінімальною вигодою для типового використання.